Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Випуск 2, 3,
- 07/07/2015
- Украина, Львов и область
- Художественная литература
- Продам, предлагаю - частное лицо
1).
Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Випуск 2
Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича. - Вип. 2: Депортації 1944-1951. - Львів, 2007. - 294 с.
У збірнику вміщено матеріали досліджень, які розкривають передумови, хід та наслідки депортацій українців і поляків у середині ХХ ст. Чимало уваги присвячено польсько-українським відносинам в ході Другої світової війни та перші післявоєнні роки.
Актуалізовано також проблему подолання історичних стереотипів і формування нової якості польсько-українського співробітництва на рівні держав і соціумів у контексті політичних змін кінця ХХ - поч. ХХІ ст.
2).
Україна - Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Випуск 3-4
Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість: [зб. наук. праць / відп. ред. М. Литвин] / Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2010-2011. – Вип. 3-4. – 348 с.
Розглянуто українсько-польські відносини в контексті європейської історії, роль історичної спадщини у формуванні сучасних етнокультурних і політичних пріоритетів України і Польщі.
Особливу увагу приділено соціально-політичним причинам, мотивам, масштабам і наслідкам українсько-польського протистояння першої половини ХХ ст. з урахуванням його внутрішніх і зовнішніх чинників.
Пам'яті багаторічного співголови Польсько-української історичної комісії при ПАН і НАН України академіка Ярослава Дмитровича Ісаєвича.
Ярослав Кондрач. Етнодемографічні процеси на Холмщині в 1944−1947 роках.
Оксана Каліщук. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки Другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз.
ЗМІСТ:
Микола Литвин. Питання українсько-польських відносин у науковій спадщині та громадській діяльності Ярослава Ісаєвича.
* * *
Дмитро Білий. Українці Кубані та діяльність польських повстанців на Північному Кавказі в ХІХ столітті.
Леонід Зашкільняк. До ґенези українсько-польського конфлікту у ХХ столітті.
Оксана Юрчук. Адольф Бохенський: реалії та перспективи польсько-українських взаємин міжвоєнного двадцятиліття.
Ярослав Папуга. Ставлення Заходу до Голодомору 1932–1933 років (за матеріалами львівської преси).
Руслана Давидюк. Репресивна політика радянського режиму проти національних меншин на Рівненщині у 1939–1941 роках.
Роман Голик. Між дійсністю й міфом: суспільні реалії 1939–1941 років у ментальності галицьких українців, поляків та жителів СРСР.
Андрій Боляновський. Розстріли польських професорів у Львові в липні 1941 року: історичні факти, юридичні звинувачення, політичні інсинуації.
Микола Галів. Українське і польське народне шкільництво на Дрогобиччині в період німецької окупації (1941–1944): порівняльний аналіз.
Роман Дзюбан. ІІ відділ Державної бібліотеки у Львові навесні 1944 року: переміщення і втрати.
Тетяна Пронь. Репатріація польського населення з південно-східних та центральних областей Української РСР у Польщу у 1944–1951 роках.
Ярослав Кондрач. Етнодемографічні процеси на Холмщині в 1944−1947 роках.
Христина Чушак. Шляхи врегулювання проблеми польсько-українського кордону в публікаціях польських опозиціонерів (1976–1989).
Микола Геник. Роль "Декларації в українській справі" 1977 року в досягненні польсько-українського примирення.
Любомир Хахула. Україна й українці в офіційному та медійному дискурсах сучасної Польщі (перша половина 1990-х років).
Олег Муравський. Товариство польської культури Львіщини: історія і сучасність.
Костянтин Кондратюк. Українсько-польське транскордонне співробітництво (1992–2010).
Історіографія. біблографія. джерелознавство
Оксана Руда. Формування історіографічного образу українського козацтва в польській історичній думці.
Василь Футала. Діяльність українських політичних сил у міжвоєнній Польщі (1921–1939): проблеми і напрями наукових досліджень.
Оксана Каліщук. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки Другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз.
Олег Піх. Історія–наука–культура–релігія: дослідження українсько-польських відносин у "Варшавських українознавчих записках".
Рецензії
Марія Ярмоленко. Волинські клірики в соціальних трансформаціях XX століття [рец. на кн.]: Борщевич В. Т. Волинське духовенство у XX столітті: ідентичність, статус, еволюція: монографія / В. Т. Борщевич; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк: РВВ Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. – 582 с.
Оксана Руда. Інтерпретація історії Великого князівства Литовського в слов’янській історіографічній традиції ХІХ століття [рец. на кн.]: Błachowska K. Wiele historii jednego państwa. Obraz dziejуw Wielkiego Księstwa Litewskiego do 1569 roku w ujęciu historykуw polskich, rosyjskich, ukraińskich, litewskich i białoruskich w XIX wieku / K. Błachowska. – Warszawa: Neriton, 2009. – 410 s.
Ярослав Серкіз. Повернення забутого [рец. на кн.]: Бібліографія історії українсько-польських відносин: суспільно-політичні та економічні процеси (За матеріалами картотеки Мирона Кордуби) / Упоряд. Олег Піх, Оксана Руда. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. – 366 с.
Хроніка
Співчуття з нагоди трагічної загибелі Президента Польщі Леха Качинського.
Олег Піх. Наукова конференція "Мирон Кордуба: вчений і громадсько-політичний діяч (до 135-річчя від дня народження)".
3).
Україна - Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Випуск 5
Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / [відп. ред. Микола Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – Вип. 5: Ювілейний збірник на пошану Олександра Колянчука. – 264 с.
Збірник підготований з нагоди 80-річчя відомого історика Олександра Колянчука (м. Перемишль, Республіка Польща). Відповідно до наукових інтересів Ювіляра більшість статей присвячені суспільно-політичній, соціальній і культурній історії України та Польщі ХІХ–ХХ століття.
У випуск також увійшли матеріали про видатного українського вченого, професора Варшавського та Львівського університетів Мирона Кордубу.
ЗМІСТ:
Микола Литвин. Історик Українських визвольних змагань першої половини ХХ століття: Олександрові Колянчуку – 80.
Бібліографія історичних праць Олександра Колянчука.
Студії
Вікторія Любащенко. Польський король Владислав Ягайло і київський митрополит Кипріян: спроба церковної унії у XIV столітті.
Наталія Мисак. Галицькі адвокати наприкінці ХІХ – на початку ХХ столітття: національна ідентифікація і професійна діяльність.
Ольга Ніколаєнко. Польський жіночий рух взаємодопомоги в Наддніпрянщині на початку ХХ століття.
Тарас Горбачевський. Римо-католицька громада у Львові в міжвоєнний період (1921–1939).
Олександр Зайцев. Ставлення ОУН до спроб українсько-польського порозуміння (1929–1934).
Андрій Боляновський. Українці, росіяни й поляки у Збройних силах Німеччини у 1939–1945 роках: порівняльний аналіз.
Тетяна Пронь. Міждержавне переміщення етнічного населення українсько-польського прикордоння на території Волинської області (1944–1946).
Оксана Каліщук. Протистояння на українсько-польському пограниччі в роки Другої світової війни у політологічному вимірі.
Ярослав Кондрач. Холм: Етнокультурна специфіка міста новітньої доби, вплив на неї депортацій 40-х років ХХ століття.
Христина Харчук. Похоронні родинні каплиці Личаківського цвинтаря.
Микола Литвин. Проблеми дослідження українсько-польських відносин новітньої доби.
Кордубіана
Оксана Руда, Олег Піх. Рецензійна діяльність Мирона Кордуби на сторінках "Kwartalnika Historycznego" ("Історичного квартальника").
Алла Середяк. Мирон Кордуба і українська громада в Москві (штрих до історії візиту 1907 року).
Олег Піх, Марина Чебан. Мирон Кордуба і Микола Андрусяк: до історії взаємин.
Ярослав Серкіз. Мирон Кордуба в оцінці сучасників.
Олег Піх. Науково-освітня діяльність Мирона Кордуби у Варшаві (1928–1940).
Борис Білинський. Мирон Кордуба в контексті епохи.
Історіографія. бібліографія. джерелознавство
Надія Осташ. Пересічна людина в історичному вимірі (с. Березно на Холмщині).
Романа Багрій. Український фармацевт і меценат: Володимир Кіндрачук (1882–1969).
Рецензії
Володимир Александрович. "Ikony w Polsce" і навколо них: зауваження з української сторони [рец. на кн.]: Michał Janocha. Ikony w Polsce od średniowiecza do wspуłczesności. – Warszawa: Arkady, 2008. – 452 s. + il.
Марко Павлишин. [рец. на кн.]: Чушак Х. Немає вільної Польщі без вільної України: Україна та українці у політичній думці польської опозиції (1976–1989). – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Видавництво "ПАІС", 2011. – 304 с.
Ольга Гуль. Історія Любліна" як приклад нового підходу до написання монографії міста [рец. на кн.]: Szczygieł R., Gmiterek H., Dymmel P. Lublin. Dzieje miasta. – Lublin: Towarzystwo miłośnikуw Lublina, 2008. – T. 1: Od VI do końca XVIII wieku. – 208 s.
Хроніка
Оксана Руда. Міжнародна наукова конференція "Історія, політика і культура у Східній Європі".
Анотації / Summary.